Небо

Ніч не спить і знову в моїх очах тільки кам'яне небо.
 Ніч болить, як я один зможу бути без тебе.
 Не сумуй, твої сльози мені наче в рани стікають.
 Вилікуй, моє втомлене серце навіки зникає.
 Небо не я, небо не ти, доколи слова не стануть німі.
 І прийде сон, вічний сон. Він поєднає нас, поєднає!
 Небо не я, небо не ти, доколи слова не стануть німі.
 І прийде сон, вічний сон. Він поєднає нас, поєднає!
 Ніч мине, і ранок залишить нас в холодній постелі.
 Обійме крижаний дощ серед палкої пустелі.
 До весни залишається час, все не так безнадійно.
 Я бачу сни, я залишаюсь там, я залишаюсь в них.
 Небо не я, небо не ти, доколи слова не стануть німі.
 І прийде сон, вічний сон. Він поєднає нас, поєднає!
 Небо не я, небо не ти, доколи слова не стануть німі.
 І прийде сон, вічний сон. Він поєднає нас, поєднає!